Напишу на картине твою доброту,
Твою ласку и нежность, любовь и заботу.
Только не написать, как тебя я люблю,
Как я жду и считаю что день, что минуту.
Невозможно и дня без молитвы прожить.
Невозможно насытится взглядом и словом.
Без тревоги и веры тебя не любить.
Невозможно забыть тебя снова и снова,
Я молюсь о тебе, жду звонка твоего.
Нерастраченых чувств для тебя сохраняю,
Буду ждать, буду верить, что было -прошло.
Половинка моя, я тебе доверяю.
Пусть душа твоя будет в Господней руке,
Пусть любовь твоя будет ко мне также сильна.
Жду тебя и ценю каждый миг при тебе.
Моя жизнь для тебя, без тебя я безсильна.
Половинка моя, я от Бога тебе.
Пусть Господь укрепит наши узы все больше.
Будет все хорошо в нашей общей судьбе,
С Божьей по мощью скоро нам жить станет проще.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
